Символ нації
Андрій Полторак
17 травня в Україні відзначається День вишиванки. У нашій країні це поки що неофіційне і відносно нове свято. Однак на Нікопольському заводі феросплавів ця урочистість користується особливою популярністю. В цьому році на честь Дня вишиванки з ініціативи помічника генерального директора заводу Сергія Коблюка на підприємстві запущено цікавий флешмоб, згідно з яким кожен колектив, якому кинуто виклик, повинен протягом трьох днів сфотографуватися в українському народному вбранні і передати естафету іншому колективу. В якості підтвердження виконаного завдання фото розміщуються на заводський сторінці в Facebook. До слова, учасники групи вже по достоїнству оцінили фотографії працівників АГВ, МСЧ, ЗЦ і АГЦ. А поки феросплавники продовжують кидати виклик один одному, ми вирішили розповісти нашим читачам про зародження традиції одягати вишиванки, про історію вишитого одягу та його значення для українців.
Якщо говорити про саме свято, то ідею Всесвітнього дня вишиванки в 2006 році започаткувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Вона запропонувала одногрупникам і студентам вибрати один день і всім разом надіти народний одяг. Спочатку вишиванки одягли кілька десятків учнів і кілька викладачів факультету. І вже впродовж наступних років свято виросло до всеукраїнського рівня, до нього приєдналися українська діаспора по всьому світу i прихильники України.
Не обійшла стороною ця акція і наше підприємство. Так, в 2015 році група чарівних співробітниць АГВ вирішила підтримати нову традицію святкування Дня вишиванки і прийшла на роботу в народному вбранні.
- Насправді все почалось трохи раніше, - пригадує референт АГВ Оксана Гончарук. - Справа в тому, що в той рік серед наших працівників з’явилася звичка привозити з мандрівок якісь сувеніри, магніти, чашки, дощечки, розмальовані народними орнаментами. Потім ми помітили, що генеральний директор заводу Володимир Семенович Куцін усе частіше розмовляє з нами на державній мові. Можна навіть сказати, що це було показником його гарного настрою. Все це зумовило зростання патріотизму. Але найголовніше, що підштовхнуло нас до участі у цій акції, - це всім відомі події на Донбасі. Ми зрозуміли, що в такий важкий час дуже важливо підтримати в собі український дух і національну ідею. Відзначу, що взяли участь у цьому флешмобі всі секретарі відділу, які з радістю підтримали таку ініціативу. Потім ми навіть вирішили вдягати вишиванку кожну п’ятницю, але згодом погодилися робити це винятково на свята.
Без сумніву, добре, що вишиванка стала настільки популярною серед українців, адже вона є не тільки традиційним національним одягом, а й оберегом. Символи і кольори, які використовуються при вишивці, мають певний зміст. Зокрема в українській вишивці існує три види орнаментів: геометричні, рослинні та зооморфні. Вишиті знаки вогню традиційно вважалися чоловічими - це решітка у вигляді ромба, знаки сонця з променями і крапками. А ось прямі лінії у вигляді знаків землі вважалися жіночими. Також на таких вишиванках зображували знаки води у вигляді спіралей, змійок і хвиль. Маки вишивали на сорочці для захисту від зла, адже ця квітка символізує продовження роду. Але також мак є квіткою війни. І якщо в родині чоловік гинув під час бойових дій, дружина вишивала сорочку червоними маками. Калину можна було побачити на вишиванках у заміжніх жінок. А все тому, що це символ материнства і безсмертя роду. Сорочки з візерунком хмелю носили неодружені хлопці, адже це символ буйства, любові і молодості. А ось виноград на білій сорочці символізував радість і благополуччя сімейного життя.
Традиційно вишивали одяг дівчата, які готували собі придане, збираючи його в спеціальну скриню. Небагата дівчина могла похвалитися 30-40 сорочками, середнього достатку - 50-70, а заможна - 100. Сорочку для немовляти вишивала мама чи бабуся, під час роботи співали пісні і молилися. Вважалося, що так вишиванка стає справжнім оберегом.
Зараз мода на носіння вишитого одягу переживає підйом і відродження, адже українці згуртувалися як ніколи, з любов’ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все час-тіше використовуються вдизайні одягу, проте не тільки українці, а й навіть голлівудські красуні із задоволенням надягають ніжний вишитий одяг. Адже носити вишиванку стало не тільки патріотично, але і модно, і ексклюзивно. До речі, модний рух використовувати вишиванку не тільки під час урочистостей, а й у повсякденному житті зародився давно. У ХІХ столітті Іван Франко почав носити вишиванку з піджаком, привертаючи увагу незвичайним поєднанням і зробивши його популярним. У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишиванок, після чого в Європі виник бум української вишивки, а в самій Україні почалися перші наукові вивчення вишиванки. На даний момент фрагменти нашої національної вишивки використовують багато відомих дизайнерів, серед яких Жан-Поль Гот’є, Джон Гал’яно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana.
Додамо, що у кожного ре-гіону країни існує свій особливий орнамент, по якому можна було дізнатися, з якого краю людина. Наприклад, на Дніпропетровщині техніка вишивки має багато спільного з усталеними правилами центральних районів, однак їй властиві і цілком своєрідні поліхромні орнаменти, виконані напівхрестиком або хрестиком.
На закінчення лише додам, що вишиванка, разом з мовою і культурою - це символ ідентифікації нашої нації. Відмовляючись або відкидаючи ці символи, людина не може вважатися українцем. Зрозуміло, що у зв’язку з багатовіковим утиском мови і культури сьогодні не кожен може досконало висловлюватися по-українськи або дослівно розповісти «Заповіт». Але линути до свого коріння все ж необхідно.
А ви знали
Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг прикрашали ще скіфи.
Перші вишиванки грали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла.
Першу школу вишивки в Київській Русі створили ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха.
Одна з найоригінальніших вишиванок Борщівська. Такі сорочки розшиті чорними нитками. Вони з’явилися після того, як турки з татарами знищили майже всіх чоловіків в селищі Борщівка, і жінки стали вишивати і носити скорботні чорнобілі вишиванки.
Вишиті візерунки на сорочці наносили на найбільш уразливі частини тіла горло, груди і сонячне сплетіння.
Вишиваючи весільну сорочку для коханого, дівчина нашіптувала старовинне заклинаннямолитву на вірність.
Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав любов і пристрасть, чорний втрату і тугу, білий невинність і чистоту, жовтий радість і надію, синій воду, небо, спокій і жіноче начало.
Найдорожчу в історії вишиванку представили на Сорочинському ярмарку в 2013 році. Вартість унікальної вишитої сорочки вагою в 4 кілограми (!) склала 10 000 гривень.
